Святослав Ріхтер Цікаві факти з життя С. Ріхтера. 6ч.

Дитинство Ріхтера прийшлося на важкі 1920-ті роки: громадянська війна, розруха, голод, злидні, хвороби. В Одесі сім’ю Ріхтерів двічі «ущільнювали»: вони жили в однокімнатній квартирі, але Святослав згадував, що його мама, навіть, в такій ситуації могла створити «віденський затишок», постійно щось шила собі й оточуючим, була «справжня дама» з бездоганним смаком. «Навколо був голод і злидні, а у мене завжди був день народження», — згадував Святослав Ріхтер. Близькі — мама, тітка, друзі постійно влаштовували свята: музичні вечори, домашні вистави з декораціями та костюмами, бали, маскаради, пікніки — все те, що Ріхтер так любив і енергійно здійснював у дорослому віці. Він все придумував і створював сам: писав сценарії для домашніх вистав, на Великдень, до жаху Ніни Львівни (дружини музиканта Ніни Дорліак), купувалися тисячі яєць. Він сам їх акуратно розбивав на дві половинки, розписував і розвішував, вставляючи свічки. Ріхтер обожнював ручну працю. Сам прикрашав ялинку на Різдво, причому всі іграшки були створені його руками, монтував фільми, зняті в поїздках. Всі близькі, друзі та музиканти в тому числі збиралися у квартирі Ріхтера на домашні свята, бали, спектаклі, капусники. Він з ентузіазмом і хвилюванням втілював свій талант драматурга, художника і режисера.

.

.

В одному із попередніх наших нарисів мова йшла про те, що Ріхтер почав малювати раніше, ніж грати на фортепіано. І тільки завдяки батькові Теофілу Ріхтеру – композитору та піаністу, Святослав почав займатися музикою. Це сталося в ранньому дитинстві, а саме в Одесі. Ріхтер згадує: «Я весь час чув, як грає батько, як він займається з учнями, але це не захоплювало мене. Але одного разу, в літній вечір, батько грав Шуберта і щось кольнуло мене в саме серце. Це був спалах, щось перевернулося в мені, і саме тоді, я почув всередині себе музику, вона ніби вийшла з тіні на світло!». Святослав разом з батьком часто ходили на концерти, а оперні вистави в Одеському театрі опери та балету стали справжнім потрясінням і любов’ю на все життя. Тоді Святославу Ріхтеру було шість років і він почав мріяти про те, щоб стати диригентом. Що стало на заваді втілити мрію в життя? Про це в наступному нарисі.