Поліський академічний ансамбль пісні і танцю “Льонок” ім. Івана Сльоти

Поліський академічний ансамбль пісні і танцю “Льонок” ім. Івана Сльоти  був започаткований майстром хорового співу Анатолієм Авдієвським у 1958 році. Він має свій виконавський стиль і манеру. Основу репертуару складають вокально-хореографічні композиції та пісні Полісся, музику до багатьох з яких написав  Іван Сльота.
Кажуть, назва колективу наснилась Анатолієві Тимофійовичу. У тому першому “Льонку” працювала серед інших Раїса Кириченко. Але колективу судилося досить недовге життя. На початку 60-х міністр культури СРСР Катерина Фурцева сердито гримнула і недвозначно дала зрозуміти: мовляв, Україна занадто «розспівалась і розтанцювалась» за державні кошти. Результатом примітивно мотивованого наступу на культуру стало те, що поскорочували, а фактично порозганяли близько двадцяти професіональних колективів. Серед інших і «Льонок». Згодом керманичі від культури оговтались і знову дали «відмашку» професіональному хоровому співу в Україні.
1970 року у Житомир, на руїни отого «старого» (як його й досі називають) «Льонка» приїхав випускник хорового відділення Одеської консерваторії Іван Сльота. Вже знайомий з Авдієвським, він до певної міри пішов його шляхами і опанував відому в музичному світі хорову одеську школу Костянтина Пігрова. Отже, молодий музикант заходився, по суті, заново створювати Поліський державний ансамбль пісні і танцю «Льонок», до складу якого увійшли хорова, танцювальна та оркестрова групи.
Візитівкою колективу стала написана на початку 70-х пісня “А льон цвіте” (вірші Василя Юхимовича). Як і годиться популярному твору, реакція на «Льон…» у народі не забарилася. “Де тільки я її не чув — і за столом, і під столом, і в трамваях, і в тролейбусах, і в метро”, — згадує композитор.
В основі репертуару ансамблю – кращі зразки народної творчості; ансамблеві, хорові, танцювальні та вокально-хореографічні композиції, створені в колективі на ґрунті українського поліського мелосу. “Льонок” – лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. З концертними виступами побував у Болгарії, Польщі, Словенії, Румунії, Франції, Росії, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Азербайджані, Грузії та багатьох інших країнах. Наприкінці 2011 було вирішено надати хору статус “академічний”. У 2012-му році — ансамблю присвоєно звання «Академічного», а  вже у 2014-му, посмертно — ім’я митця Івана Сльоти, завдяки якому по сьогоднішній день колектив продовжує славити українську пісню на увесь світ. У подальші роки, в різний період ансамблем керували — Іван Мартиненко, Микола Миронець, Андрій Морозюк, Євген Пихтін…