Історія Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера. Частина 1.

Житомирська обласна філармонія ім. Святослава Ріхтера. Як і більшість архітектурних пам’яток вона має свою, непросту, але дуже цікаву історію. Побудували її в 1858 році за класичним архітектурним зразком як театральну споруду в стилі необароко. Важко переоцінити її значення для розвитку театральної культури міста в ті часи. Відомий письменник Лев Нікулін, що народився в Житомирі, пізніше так писав про неї: «…Це був справжній театр, затишний і шляхетний зал з ложами бенуара і бельетажа, з чудовою акустикою. Зал майже округлий, і слово, вимовлено пошепки, було чути так, ніби вам прошепотіли його на вухо. Плафон театру був розмальований пухкими летючими купідонами, музами, які томно посміхаються, лірами і гірляндами троянд. Тут співала Поліна Віардо, грав Сальвіні і Олдрідж, тут захоплювались гумором Щепкіна і Варламова. Найздібніші італійські декоратори залишили театрові чудово намальовані декорації. Таємничість ілюзії пішла у вічність разом з цими художниками. Вони вміли так малювати вулицю середньовічного міста або анфіладу палацовий зал, що сцена раптом набувала неосяжної глибини». Таке театральне приміщення, розташоване в губернському центрі, ясна річ, приваблювало численних мандрівних артистів, гастролерів, з творчістю яких пов’язані яскраві сторінки історії театру, зокрема сценічного мистецтва на Волині. На житомирській сцені виступали визначні вітчизняні і закордонні митці. Пам’ятною подією театрального минулого міста стали виступи Айри Олдріджа, який двічі (у 1865 та 1866 роках) відвідав Житомир. Про те, як захоплено сприйняла місцева публіка мистецтво негритянського трагіка, який розвіяв відчуття екзотики і грав «так сильно, що в залі плакали, не соромлячись сліз», писали і «Волинские губернские ведомости», і навіть газета «Киевлянин». А в сьомому номері журналу «Антракт» за 1866 рік зазначалось: «Нещодавно, Айра Олдрідж проїздом дав у Житомирі кілька спектаклів. Попри високі ціни, глядачів не бракувало. Житомирській публіці найбільше подобався «Шейлок». Трагедію повторено тричі. Два рази з аншлагом даний був «Отелло».